понедельник, 12 мая 2014 г.

Яків Степанович Степовий

 Степовий Яків Степанович 
(справжнє прізвище — Якименко (1883-1921)

Композитор Якiв Степанович Степовий був серед тих, хто, зберiгаючи та розвиваючи кращi традицiї українського класичного мистецтва, будував культуру нового, вiддавав багато
сил величезнiй громадськiй i творчiй роботi. У 1919 р. був створений Всеукраїнський музичний
комiтет вiддiлу мистецтв при Народному комiсарiатi освiти УРСР, до якого увiйшли провiднi дiячi українського музичного мистецтва Я.Степовий, М.Леонтович, К.Стеценко, П.Демуцький, Я.Яциневич. З Вукмузкомом тiсно пов'язана багатогранна робота в галузi народної освiти. Я.Степовий, який очолював з 1919 р. одну з музичних секцiй Вукмузкому, розгорнув велику громадську дiяльнiсть. Вiн займається питаннями музично-естетичного виховання, музичної освiти мас, пiдвищенням рiвня концертно-виконавської майстерностi, справою розгортання самодiяльностi.
  Головною метою дiяльностi Вукмузкому було пiднесення музичної справи до рiвня вимог, що стояли перед мистецтвом нової держави. Серед iнших не менш важливих завдань були такi, як " всiляка пiдтримка розвитку самодiяльностi в пролетарських масах, у справi нового музичного будiвництва", "вироблення взiрцевих репертуарiв" (педагогiчних, концертних), "розроблення нових планiв програми в музичнiй освiтi", "органiзацiя концертiв, оперних спектаклiв, публiчних читань i лекцiй з iсторiї i теорiї музики та оперного театру з метою наближення музичного мистецтва до народних мас i виховання естетичних смакiв" Я.Степовий багато уваги придiляє вихованню нацiональних вокальних кадрiв. Так, вiн органiзовує українську драматичну вокальну студiю при Державнiй українськiй музичнiй драмi, програма якої є свiдченням пiклування митця ро всебiчний розвиток молодих музичних сил. Колишнiй директор музичної драми М.Микиша у своїх спогадах пiдкреслює велике значення для театру творчої дiяльностi
Я.Степового.
  Одночасно з роботою в музичнiй драмi Степовий займається багатьма iншими питаннями культурного життя України. Мабуть, не було такої дiлянки в роботi Вукмузкому, в
якiй би Степовий не брав активної участi. Степовий, як передовий митець свого часу, брав найактивнiшу участь у розв'язаннi складної i важливої для тих рокiв проблеми створення нового репертуару для самодiяльних та професiйних хорових колективiв.
  Митець працював у рiзних жанрах. Його романси, хори, обробки народних пiсень, твори для дiтей, "Двi сюїти на теми українських народних пiсень для симфонiчного оркестру", опера "Невольник" (на жаль, загублена) — свiдчення iнтенсивної творчої дiяльностi.
  Неабияке художньо-естетичне значення мали також збирання, опрацювання i популяризацiя фольклорних мелодiй. Українськi композитори, усвiдомлюючи значення фольклору у
подальшому розвитку професiйної музики та вихованнi естетичних смакiв пiдростаючого поколiння, багато i наполегливо працювали над поширенням численних скарбiв народного генiя. З любов'ю i повагою ставився Степовий до народної пiснi. Вiн сам записав багато мелодiй, а також вiдбирав потрiбнi для його роботи зразки у збiрниках вiдомих фольклористiв: М.Лисенка, П.Демуцького, К.Квiтки, О.Рубця, А.Конощенка та iн. Своїми обробками композитор на практицi продемонстрував необмеженi художньо-образнi i формотворчi
можливостi фольклору.
  Особливо слiд наголосити на обробках народних пiсень для дiтей. Важливою подiєю був вихiд у свiт трьох випускiв "Пролiскiв", що вмiстили обробки народних пiсень та оригiнальнi твори Степового з урахуванням вiкових можливостей дiтей, за ступенем складностi — вiд найлегших спiвомовок до найскладнiших у мелодичному та гармонiйному вiдношеннi зразкiв; I випуск —39 пiсень (лише фольклорнi зразки), II випуск — 69 пiсень (є також твори на слова Л.Глiбова, Лесi Українки, Б.Грiнченка, Я.Щоголева та iн.), III випуск — 29 пiсень дво-триголоснi (значна кiлькiсть пiсень на вiршi С.Руданського, В.Самiйленка та iн.). Оригiнальною працею Я.Степового є "Кобзар". Пiснi для дiтей на слова Т.Шевченка". Туди ввiйшло дванадцять пiсень на один голос, вiсiм — на два голоси. Разом iз збiркою "П'ять шкiльних хорiв" на слова Шевченка вони становлять "малий" музичний "Кобзар" на вiдмiну вiд Лисенкового "дорослого". Твори Степового на шевченкiвськi вiршi були дуже популярнi, багато його мелодiй з них незабаром стали народними. Про навчальне призначення пiсень Степового свiдчить також збiрка "Шкiльнi хори", куди ввiйшло 94 твори (частина з них повторювала змiст попереднiх


збiрок).

Комментариев нет:

Отправить комментарий